Борисоглібський приділ

Борисоглібський храм, який знаходиться на хорах Георгіївського собору, було освячено єпископом Діонісієм (Валединським) у 1914 р. Своїми перехідними галереями храм з’єднується з правим та лівим кліросами собору.
Оригінальним та неповторним є інтер’єр приділу, до якого ведуть масивні кам’яні сходи з двох боків. Самі сходи начебто знаходяться у двох баштах – з північного та південного боків Георгіївського собору, які зовні вписані у загальний об’єм і з’єднують усі три поверхи собору.

Лінії невеликих галерей, що йдуть від сходів до самого Борисоглібського храму, розсікаються невеликими арками; чисельні видовжені арочні вікна дають багато світла і можливість осягнути красу, яка оточує обитель навколо. З галерей ідуть виходи на два балкони, з яких раніше, при богослужіннях просто неба, виголошувалися церковні проповіді.

Іконостас храму виконано у 1914 р. московськими майстрами. Художники О. Корецький та П. Трохимлюк у 1957-58 рр. розписали вівтар Борисоглібського храму, арки та підкупольний простір Георгіївського собору.
Примітним є те, що склепіння вівтарної частини храму та деякі стіни мають в собі закладені гільзи бойових снарядів поч. ХХ ст., що було військовим символізмом для єднання сучасного військового духу з пам’яттю про героїв-козаків. Думка про лише акустичне призначення гільз є неправильною, бо, як Георгіївський храм в цілому, так і верхній його Борисоглібський приділ, з архітектурної точки зору, мають всі параметри для ідеальної акустики, а закладені в службових приміщеннях гільзи взагалі відкидають запропоновану думку.

Одна з більших святинь монастиря – кіот з іконою Св. Трійці. У нижню частину великої ікони вставлена старовинна дерев’яна ікона Св. Трійці, написана на священному дубі мамврійському та освячена на Животворчому Гробі Господньому. Ця ікона була подарована монастирю у 1910 р. Руською Духовною Місією в Єрусалимі.
У Борисоглібському храмі знаходиться велична ікона святителя Гермогена, патріарха Московського і всієї Русі, прислана в дар Свято-Георгіївському скиту у 1914 р. із Москви, разом з часткою його мантії (мантія була втрачена за часів закриття обителі).

Також у північній галереї Борисоглібського храму є шанований список з чудотворної ікони Божої Матері „Усіх скорботних Радість”.

У храмі також є благодатні ікони Божої Матері – Самарська  та „Знайдення загиблих”, пророка Іллі (XІХ ст.) та преподобного Серафима Саровського (поч. ХХ ст.).
Престольне свято храму – 6 серпня.